Герой України пояснив, чому пожалкував, що не загинув
Герой України, розвідник-сапер бригади «Рубіж» Ілля Жеведь, зустрів повномасштабну війну на Луганщині. Військова справа завжди була його покликанням, тому на момент великого наступу росіян захисник уже служив у Нацгвардії. Його підрозділ обороняв Рубіжне.
В інтерв’ю «Армія TV» Ілля Жеведь розповів, як отримав поранення та чому пожалкував, що не загинув.
Підрозділ військового тоді був біля Курдюмівки на Бахмутському напрямку. Штурмували щільно заміновану посадку.
«Я стрибнув у окоп, тут вибух, піднявся чорний пил. Хотів вилізти, але зрозумів, що не відчуваю ніг. Подумав: «Усе, Ілюшка, ніжок у тебе немає». А потім: «Стоп, а як же я стою?». Розсіюється пил, я дивлюся на праву ногу, вона ціла. Ну вогонь. Дивлюся на ліву, а там все розірвано – пальці стирчать у різні сторони. А я сперся на окоп, і так стою. Ну, думаю, в принципі нічого страшного, пальців нема – то не проблема», – пригадує Ілля Жеведь, переповідає Главком.
Ноги добряче переламало, пошкоджену стопу військовому довелося відрізати. Для нього виготовили спеціальний протез. Після реабілітації Ілля Жеведь уже повернувся в стрій.
«Коли мене поранило, я навіть трохи засмутився, що не загинув. Якби загинув – там Вальгалла, хлопці-побратими чай заварили. Матеріальні питання взагалі б не цікавили. Ти вже в вищому світі, зробив уже щось класне. Знаєте, є така футболка з написом: «Герої не вмирають, вони йдуть до раю на перегрупування». Так і я, чекав би свого перегрупування на наступну місію. Готовий був її виконувати заради України і розвитку людства», – підсумував Ілля Жеведь.
Ілля Михайлович ЖЕВЕДЬ (08. 11. 1999, м. Старий Самбір, нині Самбірського р-ну Львівської обл.) – військовик. Старший сержант. Герой України (2024). Після закінчення школи навчався на факультеті права Львівського університету внутрішніх справ. Служить гранатометником у розвідувальному взводі 4-ї бригади оперативного призначення імені С. Михальчука Національної гвардії України. Від 2015 брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) воював на території Луганської області.
У червні 2022 завдяки його мужності та професіоналізму на одній із ділянок фронту в Донецькій області було відбито наступ противника, що значно переважав у кількості. Під час виконання чергового бойового завдання разом із побратимами потрапив у засідку, але швидко організував оборону та знищив ворожу бронетехніку й близько 10 окупантів. Багаторазово прикривав своїх бойових товаришів, евакуйовував поранених.
-
Слава Герою! У Чернівцях прощаються із полеглим захисником Олександром Гарамитою
-
Боронячи Україну від російських окупантів, загинув воїн буковинського підрозділу «Альбін», 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» чернівецький громадський діяч Пилип Стахов
-
У бою на Запорізькому напрямку загинув навідник БПЛА, 27-річний випускник кафедри комп'ютерних систем ЧНУ Михайло Кузьмін
-
Футболіст, який грав у Польщі став вогнеметником у ССО і загинув за Україну
-
Захисник Сергій Головач: «У мене ноги були перебиті, одна відірвана, але війна мене не зламала. Коли ви бачите військового на протезі, в інвалідному візку – не давайте гроші, просто подякуйте»
-
Буковина у жалобі прощається із трьома полеглими захисниками: підполковником Віталієм Фустієм, старшим сержаном Андрієм Хохловим та сержантом Олександром Савчуком