Мер Чернівців Роман Клічук про кримінальну справу в росії: "Це вже друга відкрита справа. Проти мене там справу відкривали ще у 2014 році"

У Чернівцях більш ніж половина тепломереж потребує ремонту. Лагодити потрібно і водоканал, який найбільший в України. Намагаються знайти вихід, аби ще допомагати й військовим

"Еспресо.Захід" запитав у міського голови Чернівців Романа Клічука, як вдається знаходити баланс у витратах бюджету і виживати без військового ПДФО, на чому доводиться економити та коли містяни нарешті матимуть безперебійне водопостачання.

Скільки грошей втратили Чернівці через військові податки

Восени Верховна Рада ухвалила передачу військового ПДФО з місцевих бюджетів до державного. Що це означає для Чернівців?

Це рішення було ухвалене в листопаді, а забрали в нас кошти ще в жовтні, і на 2024-й ми недоотримаємо 130 мільйонів гривень за рік. Це кошти, які ми отримували з ПДФО у 2023 році. Вони йшли на підтримку для військових. Гадаю, передача ПДФО більше позначиться не так на житті міста, як на підтримці та допомозі воїнам. Їм було зручно працювати з містом, адже вони отримували кошти й це було набагато швидше, ніж через Міністерство оборони, оскільки ми постійно були на зв'язку, оперативно реагуючи на будь-які запити, які вони нам подавали.

Важливо, щоб ці гроші йшли на підтримку армії, аби нашим військовим не доводилося збирати гроші на дрони чи на автомобіль.

Також держава заборгувала нам деякі суми по програмах, і ПДФО військових перекривав ці заборгованості від уряду. Ну, але забрали, то забрали. Ми це сприйняли. Важливо, щоб ці гроші йшли на підтримку армії, аби нашим військовим не доводилося збирати гроші на дрони чи на автомобіль. Тому працюємо далі.

Власне, багато військових із Чернівців боронять Україну далеко від рідного міста? Наскільки Чернівцям вдається їх підтримувати?

Постійно підтримували їх, ще від початку повномасштабної війни. Реагували на всі запити від військових частин і закривали їхні потреби. Якщо взяти з 2022 року, то ми з бюджету виділили пів мільярда гривень.

А як у Чернівцях з актуальним питанням "дрони чи стадіони"? Вдається знайти баланс між поточними витратами й речами, які необхідно закупити на фронт?

Армія - серед пріоритетів, і ми намагалися в першу чергу перераховувати кошти на військових.

Дивіться, ми розуміємо, що відповідальність місцевої влади – це комфорт жителів міста. Точно важливо не забувати, що тут живуть діти, в тому числі тих хлопців і дівчат, які зараз на фронті. Тут внутрішньо переміщені особи, воїни, які повертаються з фронту, і ми мусимо піклуватись про них. Мусить бути паритет. Важливо і змінювати мережі, і утеплити будинки. В пріоритеті також армія, і ми намагалися в першу чергу перераховувати кошти на військових.

У медіа зараз багато обговорень на кшталт: хто більше купував дронів чи автомобілів. Вважаю, що це трохи несправедливо і неправильно. Бо треба враховувати загальні суми. Адже раніше ми перераховували саме кошти на рахунки у вигляді субвенцій і вони (військові, – ред.) за ці кошти вже закуповували чи дрони, чи автомобілі, чи щось інше, що їм потрібно. Тільки от минулого року вони нам повідомили, що купувати їм не виходить, тому ми, як міська влада, купували "мавіки", дрони й передавали на частину. Ми запитували командира бригади, як зробити, щоб їм було простіше і краще. То відповідали, що краще, аби їм перерахувати гроші й вони самі придбають необхідне.

А на чому це відбивається? Що довелося урізати, на чому економити, аби допомогти ЗСУ?

Переважно йшли гроші з капітальних видатків. Просто зменшили витрати з бюджету розвитку міста. З критичних статей ми не маємо права брати грошей.

Коли в Чернівцях закінчаться проблеми з водою

У 2022 році і директор КП "Чернівцітеплокомуненерго", і ви говорили про те, що 60% тепломереж Чернівців потребують заміни. Ви тоді розповідали про кредитну лінію від ЄБРР на заміну мереж. Чи зараз щось змінилося на краще в цій галузі? Скільки тепер тепломереж у Чернівцях потребують заміни?

Якщо на загал, то вони в задовільному стані. Хоч 60 відсотків як потребували, так і потребують заміни, та насправді в гіршому стані в нас водоканал.

Якраз наступне моє питання. Ми регулярно робимо новини про те, що в Чернівцях не буде води. Доба, дві, три – як коли. Чому так відбувається? Такий поганий водогін? Чому він у такому стані?

Це одна з найболючіших точок – водопровід. У такому стані він, бо не ремонтувався десятиліттями. Не вкладали коштів у ремонт і в капітальний ремонт. У нас, до речі, один з найдовших водогонів у країні – 45 кілометрів. Водогін іде з Дністра. Уся мережа і водогони у жахливому стані.

Вдається його хоч якось лагодити? Чи не виходить потроху, треба комплексно?

За рік-два ми замінимо аварійні ділянки водопроводу, і містяни вже не потерпатимуть від відсутності води.

У 2021 році ми уклали угоду, перемовини почались ще в 2015-му. Нам вдалось підписати кредитну лінію з німецьким банком на 50 млн євро. Цей проєкт мали розпочати реалізовувати ще у 2022 році, але через військові дії він відтермінувався. Вийшли його терміни, потім провели перемовини з іншими, і нам вдалось підписати угоду про продовження. Увесь 2022 рік нам пішов на узгодження технічних деталей кредитування. Врешті у 2023 році, наприкінці грудня, ми підписали остаточні угоди з підрядниками, Це турецька компанія FEKA. Я впевнений, що роботи розпочнуть проводити вже у цьому році, десь наприкінці лютого – на початку березня. З цієї суми 30 мільйонів євро нам вдалось оформити як грантові кошти. Тобто місто їх не повертатиме і сплачуватиме відсотки за користування. Загалом сума на нині вийшла 1 млрд 200 млн грн. Думаю, за рік-два ми замінимо аварійні ділянки водопроводу, і містяни уже не потерпатимуть від відсутності води.

Завдяки міжнародній співпраці Чернівці за рік отримали 1,2 млрд грн. На що їх витратять?

600 млн грн піде якраз на водне господарство, 450 млн грн – на забезпечення житлом внутрішньо переміщених людей. 80 млн грн отримають конгломераційні установки, ще 30 млн грн піде на енергоефективність у будівлях бюджетної сфери. Це приблизні цифри.

"Люди не йдуть на роботу, щоб дані не потрапили у військкомат"

Зараз багато говорять про те, що органи місцевої влади потрібно ширше залучати до проведення мобілізації. Зокрема, це може бути передбачено в новому законі. Як ви ставитеся до такої ініціативи і як, на вашу думку, це могло б виглядати?

У законі написано, що ми зобов'язані проводити оповіщення, і ми робимо це. З одного боку маємо робити все, аби хлопці йшли захищати Україну, а з іншого – ми відповідаємо за роботу комунальних служб. І, звісно, має працювати бізнес, який буде сплачувати податки, що, своєю чергою, теж йдуть на фінансування армії.

До речі, наскільки вплинула мобілізація на функціонування Чернівецької мерії? Багато цінних фахівців призвали? Чи важко знайти їм заміну?

Вплинула, звичайно. Катастрофічно не вистачає кадрів. І через те, що багато хто пішов на фронт, і через те, що є люди, які просто виїхали з країни. Є, звісно, ще й така перешкода, що люди не хочуть йти на офіційну роботу, бо при прийомі всі дані цієї людини потрапляють у військкомат. Тому стан справ зараз поганий. І на комунальних підприємствах у Чернівцях, і на приватних також.

"Ще трохи – і ми повністю забудемо все, що пов'язане з СРСР"

Як відбувається процес декомунізації та деколонізації в Чернівцях? Чи багато ще не перейменували й чому?

Активно відбувається. Це була моя позиція ще до посади. Ми маємо вигнати й декомунізувати все, що є не лише в Чернівцях, а й у всій країні. Ми, можливо, одні з перших, відколи почалася повномасштабна війна, знесли всі пам'ятники, пов'язані з радянською владою. Так само знесли танк, який у нас стояв у центрі міста, пам'ятники радянським солдатам. Якогось дива у нас було 4 бюсти Пушкіна. Усе, що було, знесли за перший місяць.

Єдине, над чим ми довго працювали, – це оформлення документів на демонтаж у парку братської могили російських солдатів, які воювали у Другій світовій війні. Там було 8 могил. Ми це все оформляли офіційно, зверталися до Міністерства культури, шукали фірму, яка має ліцензію на ексгумацію. До речі, аби це все правильно оформити, минув рік. Коли екскаватори розрили і знесли там усе, що можна, то виявилося, що решток там зовсім не було. Там ніхто не був похований, а десятки років туди приносили квіти й там збиралися ветерани.

Щодо вулиць, то перейменували приблизно 200 і ще зараз є в планах 50 вулиць. Можу сказати, що ще трохи – і ми повністю забудемо все, що пов'язане з радянським періодом.

Багато спілкуюся з вірянами з Чернівецької області, які хочуть перейти від УПЦ до ПЦУ. Часто вони кажуть, що московський патріархат має величезний вплив на Буковині, а раніше жодне призначення не відбувалося без "благословення" митрополита МП Лонгина. Яка ситуація у Чернівцях? Чи має УПЦ МП досі великий вплив і чи, на вашу думку, це не несе якоїсь загрози?

Згідний, що до 2014 року московська церква на Буковині мала величезний вплив. Навіть бачив статистику, що тут було більше церков московського патріархату, ніж у Луганській чи в Донецькій області. Онуфрій, який очолює УПЦ, – це ж його рідна область. Вони тут дуже укорінені були.

Зараз, коли вже розпочалася повномасштабна війна, кількість вірян московського патріархату зменшується, і це відчутно. Ми порахували колись, у нас в Чернівцях 24 церкви, які належать до московського патріархату. З них дві ще у власності. Крім того, ми зараз розірвали угоди про оренди землі. Вони звернулись в суди, це питання застрягло у кабінетах суддів. На рівні міськради ми розірвали усі угоди на постійне користування землею московською церквою, але зараз ці справи ще в судах.

Нещодавно проти вас відкрили кримінальну справу в Росії "за розповсюдження фейків про російську армію". Як ви про це дізналися і як відреагували?

Це вже друга відкрита справа. Проти мене там справу відкривали ще у 2014 році. Для мене особисто не має значення, дізнався про це з інтернету.

Насправді продовжили попередню справу, вона в процесі. Звісно, я не маю інформації, що там відбувається. Але реагую на це з посмішкою. Мені все одно. Хоч говорили, що вони можуть звертатись в Інтерпол і це може вплинути в майбутньому на мої візити за кордон. Але мені байдуже.