Кавказький вузол на шиї Росії зашморгується: до чого призведе Москву і Баку бійня в Єкатеринбурзі

30 червня в офісі російського агентства «Sputnik-Азербайджан» у Баку відбулися слідчі заходи. Приводом для цього, звісно, стали події 27 червня в Єкатеринбурзі, де силовики затримали понад пів сотні азербайджанців. Під час затримання загинули щонайменше двоє людей (за іншими даними – п’ятеро).

Далі пішла реакція: Азербайджан відмовився приймати з офіційним візитом віцепрем’єра РФ Олексія Оверчука та зажадав притягнути винних силовиків до відповідальності. МЗС країни висловило послові РФ рішучий протест, а делегація Азербайджану вирішила не брати участі в засіданні з міжпарламентського співробітництва з Росією. Міністерство культури країни скасувало всі спільні з РФ заходи, включно з концертами, фестивалями, виставами та виставками, пише Укрінформ.

Причиною названо «демонстративні, цілеспрямовані позасудові вбивства та акти насильства, вчинені правоохоронними органами РФ проти азербайджанців за етнічною ознакою в Єкатеринбурзі». Відомство також зазначило, що «останнім часом подібні випадки набули систематичного характеру».

І саме на системності, а не «ексцесах виконавців» наполягають у Баку. Дійшло до того, що телеведучий державного азербайджанського ТБ, коментуючи події в Єкатеринбурзі, заявив: «37-й рік триває, але жорсткіше. Чи розуміють у Кремлі, що колишні республіки СРСР вже 30 років незалежні? Ставлення росіян до представників колишніх народів СРСР, як до людей ˮдругого сортуˮ».

Росія системно зневажає Азербайджан

І це вже не тривожний дзвіночок, а справжній дзвін. А перший, по-справжньому системний, розлад російсько-азербайджанських відносин, нагадаємо, стався після того, як 25 грудня в Казахстані впав пасажирський літак авіакомпанії Azerbaijan Airlines, який прямував із Баку до Грозного. 38 осіб загинули.

У день катастрофи було оприлюднено низку фото й відео, зроблені під час польоту та після падіння. Вони свідчать про те, що найбільш імовірною причиною авіакатастрофи стала робота російської ППО в районі Грозного. Натомість Росія активно розганяла версії про «український дрон», «птахів», «кисневий балон, що вибухнув на борту» та інші нісенітниці.

Жодних публічних вибачень із боку офіційних представників РФ та особисто Путіна так і не прозвучало. Тодішні намагання Росії не стільки приховати злочин із пасажирським літаком, скільки принизити Азербайджан грою у «не все так однозначно» цього разу призвів до того, що Росія видає, нібито азербайджанці в Єкатеринбурзі самі себе побили і ледве не скоїли суїцид.

Скандал вже вийшов за межі Москви і Баку. Голова правління Фонду дружби, співробітництва і солідарності «Туреччина–Азербайджан» Айґюн Аттар закликала три мільйони азербайджанців, які мешкають у РФ, вийти з протестами на вулиці. «Хто віддав наказ убивати азербайджанських турків у Росії руками держави? Що означає вбивство чотирьох членів однієї сім’ї в їхньому власному будинку російськими спецпризначенцями? Агов, безсовісний Путін, ти сумуєш за СРСР, який був в'язницею народів?» – обурюється вона.

Айґюн Аттар також відкрито заявляє, що в Росії почався «державний терор проти неросійських народів»: «Я рішуче засуджую Кремль, його шовінізм, сепаратистські настрої та ісламофобський підхід!» – та додає, що «навіть жорстока агресія проти України, слов’янської країни з тією самою мовою, релігією і корінням, не змогла зупинити Путіна. Тому що він, наслідуючи Сталіна, продовжує безжалісну політику, що заперечує право неросіян на існування. Нехай Аллах помилує наших співвітчизників, на будинки яких у Єкатеринбурзі скоїли наліт росіяни, побивши та вбивши їх на очах у їхніх родин тільки за те, що вони висловили протест проти відправлення на війну в Україну».

Азербайджанське державне інформаційне агентство (АЗЕРТАДЖ) розповсюдило матеріал, у якому також ідеться про те, що внутрішня політика сучасної Росії все більше нагадує Німеччину 1930-х років – тотальна пропаганда і тотальний контроль. А зовнішня політика, як продовження внутрішньої, використовує ті самі методи тиску.

«Така політика Росії не дозволяла її найближчим сусідам об’єднуватися навколо неї. Навпаки, ці держави поступово почали дистанціюватися від Москви. Сусідні країни, які рухалися шляхом розвитку й досягали економічних успіхів, стикалися з невдоволенням і тиском. Коли Грузія, Україна та Молдова робили кроки до вільної ринкової економіки та демократичного управління, вони зазнавали тиску з боку Москви. Однак Росія прекрасно розуміє, що ці держави не становлять для неї реальної загрози», – йдеться у статті.

Події в Єкатеринбурзі, видається, остаточно затвердили Баку в думці, що Москва відверто зневажає не тільки азербайджанців, а й особисто президента країни Ільхама Алієва. На зустрічі із членами екіпажу, які вижили в авіакатастрофі Embraer, і родичами загиблих він заявив: «Можу упевнено сказати, що провина в загибелі наших громадян лежить на Росії». Після цього в соцмережах «ВКонтакте» і «X» кремлівські боти негайно звинуватили його в «поспішних висновках», вимагали «дочекатися завершення розслідування», супроводжуючи свої коментарі різкою критикою та особистими образами на кшталт «Алієв явно охренів». Нинішні коментарі навіть із вуст не ботів, а цілком офіційних пропагандистів також із цією ж образливою риторикою.

І все це, зауважмо, відбувалося на тлі того, що Москва фактично підтримала (та підтримує) Баку в його конфлікті з Єреваном.

«Відносини з Баку зіпсовані капітально»

Усе це в підсумку призвело до того, що вже й російські експерти констатують «чергову геополітичну ˮперемогу Путінаˮ, який зумів одночасно посваритися і з Вірменією, і з Азербайджаном: ˮЗдавалося б, дві країни люто ненавидять одна одну, догодити будь-якій із них простіше простого. Або принаймні можна відійти вбік і зберегти нейтралітет. Але Росія примудрилася за два роки розсваритися з Пашиняном і Алієвим, а в деяких питаннях навіть стати їхнім спільним недругом. До того ж відносини зіпсовані капітально. Збити літак із цивільними, кинути союзника в принциповій війні, а потім щемити силовиками діаспори – це не те, що легко можна пробачитиˮ».

Інші аналітики вже прямо вказують на втрату ролі арбітра Росії на кавказькому просторі: «Фінал очевидний, – ми втрачаємо Кавказ як зону однозначного впливу. Натомість отримуємо фронтир, де кожен союзник – це вже політична ставка, а кожен маршрут – потенційна точка тиску. Азербайджан показав, як швидко колишній партнер може перетворитися на критичний вектор напруги. І це тільки початок. І що слабша позиція Москви, то активніше будуть це використовувати».

Z-спільнота йде далі і вже волає про те, що реакція Баку на події в Єкатеринбурзі доводить, що «як будуть ламати Росію: ось уже й турецькі ЗМІ закликають вийти на протести етнічних азербайджанців. А завтра Таджикистан закличе своїх протестувати проти арешту якогось свого земляка? А їх із паспортами РФ тепер теж сотні тисяч!

Сирія чи Лівія не були імперіями, але розвалили їх через бунти, організовані національними або релігійними кланами. Роздмухуючи образи, провокуючи невдоволення по етнічних околицях, із колись міцних країн їх перетворили на розрізнені території», і закликають до того, щоб «слово ˮдіаспораˮ прирівняти до поняття ˮорганізоване злочинне угрупованняˮ, належність до якого треба в РФ розглядати як обтяжливу обставину».

Зазначмо, подібні шовіністичні настрої вже відкрито артикулюються і в Державній думі РФ. Її віцеспікер Петро Толстой ще в січні минулого року заявив: «Усі ці національні діаспори, земляцтва та громади – не що інше, як легалізовані мафіозні структури. Настав час покінчити з міжнаціональним лібералізмом…»

Спочатку це було з грузинською діаспорою (на тлі війни 2008 року), потім – національними осередками таджиків, узбеків і киргизів. Тепер справа дійшла й до азербайджанців.

Звісно, в Москві зараз воліють не думати, що «покінчення з міжнаціональним лібералізмом» цілком може призвести до знищення самої путінської Росії. Але думати доведеться. Бо все це було в СРСР і до чого призвело – відомо.

Макс МЕЛЬЦЕР, Укрінформ