Литва, Латвія та Естонія вже почали будувати оборонну лінію проти Москви, однак є ризик, що вони не встигнуть її закінчити

Країни Балтії бояться, що можуть стати наступними жертвами російської агресії після того, як в Україні буде досягнуте перемир'я. Литва, Латвія та Естонія вже почали будувати оборонну лінію проти Москви, однак є ризик, що вони не встигнуть її закінчити.

Так, балтійські країни почали виконувати 10-річний проєкт зі зміцнення оборони проти Росії. Втім, він може виявитися запізнілим. Мирна угода в Україні може швидко переключити увагу Москви на найбільш вразливу частину східного флангу НАТО, передає 24 Канал із посиланням на The Telegraph.

Путін точно не стане чекати 10 років, допоки Литва, Латвія та Естонія посилять кордон.

Ексочільник МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає, що "найнебезпечніший час для Балтії буде відразу після припинення вогню в Україні".

Нещодавній звіт данської розвідки стверджує, що після зупинки або заморожування війни в Україні Росія зможе швидко переозброїтися, перегрупуватися та вести війну проти НАТО.​

У ньому йдеться, що за шість місяців Москва зможе "вести локальну війну в країні, що межує з Росією". Через два роки вона буде "готова до регіональної війни проти кількох країн у Балтійському регіоні". Через п'ять років вона зможе вести "велику війну" в Європі (без участі США).​

До слова, Кремль вже виклав плани щодо збільшення військового виробництва та передислокації військ на північно-східний кордон НАТО, якщо Дональд Трамп укладе перемир'я.​

У 2023 році НАТО підписало план щодо захисту "кожного дюйма" Балтії. Наразі Альянс розміщує багатонаціональні сили розміром з батальйон на ротаційній основі в кожній балтійській державі, щоб діяти як стратегія "стримування" для відлякування Росії. Латвію захищає міжнародна сила під керівництвом Канади, німецька бригада охороняє Литву, а близько 1 000 британських військових захищають Естонію.​

Але Таллінн, Рига та Вільнюс, які бояться блискавичного вторгнення, хочуть більшого: заміни "стримувальних" бойових груп на боєздатні бригади та постійної присутності НАТО.​

У перші місяці повномасштабної війни в Україні Росія змогла окупувати до 54 000 квадратних миль – більше ніж удвічі більше території Литви. У Балтійських державах проживає близько 6,5 – 7 мільйонів людей. Для порівняння, довоєнне населення України становило 41 мільйон.​

У нас немає стратегічної глибини. Росіяни можуть пройти через всю країну за години, якщо не дні. Ось чому ми захищаємося з першого дюйма, — сказав Ландсбергіс.

Мета нової оборонної лінії – запобігти тому, щоб балтійські міста та села зазнали тієї ж долі, що й ті, які були зруйновані в Україні.

У рамках першого етапу будівництва оборони Латвія й Литва вже встановили "зуби дракона" – бетонні піраміди для зупинки бронетехніки вздовж кордону. В Естонії вже протестовано посилені бункери, здатні витримати артобстріли, та обрано місця для їх розміщення. Литва встановила протитанкові загородження на мосту через річку Нямунас на кордоні з Росією.

За словами Естонського центру оборонних інвестицій, до осені буде завершено першу ділянку так званих "опорних оборонних пунктів".

Один із головних уроків виснажливої війни в Україні – це важливість глибокої оборони та обмеження мобільності ворога.

Литва додає уразливості іншим балтійським країнам, оскільки її кордон межує з військовою базою Росії – Калінінградом.

Калінінград і Сувалкський коридор вважаються стратегічно небезпечними: Росія може ізолювати Балтію від решти Європи по суші й заблокувати її з моря. Щоправда, вступ Фінляндії та Швеції до Альянсу покращив стратегічну ситуацію й перетворив Балтійське море на "озеро НАТО". Віце-міністр оборони Литви Кароліс Алекса наголосив: "Наша головна мета – стримування. Чим більше ми будуємо зараз, тим сильніший сигнал отримає Росія".