Народні шедеври: У Чернівецькому «Вернісажі» кореспондентка БукІнфо побачила унікальні ікони на склі
У Центрі культури «Вернісаж», що на вул. О. Кобилянської 53, відбулося відкриття виставки «З червоної книги». На ній представлені рідкісні екземпляри народної ікони на склі Буковини, Гуцульщини та Покуття ХІХ ст. – 30-х років ХХ ст. з приватних зібрань членів клубу «Колекціонер Буковини».
Організатори виставки – члени клубу Микола Гаць та Юрій Місько.
– Багато ікон ми знайшли на горищах, у коморах чи господарських прибудовах. З ними працював реставратор, клеїв, але багато кусочків все ж не вдалося відновити, – розповів Микола Гаць. Організатори кажуть, що в Україні, порівняно зі Словаччиною та Румунією, ікони на склі з’явились пізніше – у середині XIX століття, у містечках та селах Карпатського реґіону (Вижниця, Косів, Кути, Надвірна, Печеніжин, Пістинь, Рахів).










– З’явилися вони в той час і саме на склі невипадково. Тоді відбувся технічний прорив: в Австро-Угорщині, до якої ми належали на той час, вдосконалилося виробництво скла настільки, що скляні гути почали з’являтися і в малих містечках. Знаємо, щотоді скло було надзвичайно дорогим. Малювати на ньому нікому навіть у голову не могло прийти! А цей технічний прорив зробив його доступним, – розповів Микола Гаць під час відкриття виставки.














Директор Центру культури «Вернісаж» Ігор Сорокоумов у коментарі БукІнфо розповів, що представлені ікони виконані народними майстрами: «Образи, які зображені на іконах – це біблійні, історичні. Вони побутували у жителів Буковини, Гуцульщини, Покуття. Тут представлений період у майже два століття і цікавий він тим, що на даний час він майже зник. Саме ця техніка, яка представлена. На даний час вона трішки починає відроджуватися і дякувати нашим колекціонерам, вони зберегли той пласт народного мистецтва, який нам майже недоступний. Представлені тут ікони беруть свій початок десь з 1850 року і до 30-40-х років ХХ ст.»












Мистецтвознавець Альона Беженар у публікації «Буковинська ікона на склі. Семантика та стилістика» зазначає, що для буковинської ікони на склі фон відіграє важливу роль. Найчастіше використовували яскраво-жовтий, блакитний, світло- та трав’янисто-зелені пігменти, менше – червоні та білі. Образ на склі має певну символіку, що надає творам наївного мистецтва більшої сакральності.
Скло – перший і головний символ, адже ікона є призмою двох світів, людського та Божественного, матеріального та духовного. Однак в іконі закладена не лише велика об’єднуюча сила, у ній присутній духовний світ, містична ідея просвітлення, що проникливо діє на людське молитовне звернення. Тут духовні засади виразилися художньою закономірністю народних майстрів – символікою барв, кольоровою гармонією, одухотвореною красою цілісності образу.
Образи на склі були сакральною домінантою побуту. Їх купували з нагоди будівництва нової хати, ними благословляли молодих до шлюбу, синів у далеку дорогу, але найголовніше те, що перед образами молилися кожного дня.

На виставці представлено понад 50 робіт. Також можна побачити старожитності буковинців.
Експозиція триватиме до 28 жовтня.
Альона ЧОРНА, БукІнфо (с)
Фото авторки
-
Редактор "Часу" Петро Кобевко написав роман ''На габах Черемоша''. Хочете прочитати? Проголосуйте за його видання
-
Завдяки світлинам чернівецького журналіста В’ячеслава Хабайла у Канаді дізналися більше про війну в Україні
-
Завершальний тур Шевченківської премії 2025: Вітражі від художника Федірка у Чернівецькій синагозі заслуговують на перемогу
-
“Азов. Янголи Маріуполя”: У Чернівцях відкрили фотовиставку, присвячену відвазі та незламному духу захисників українського міста
-
Знаменитий поет-пісняр Вадим Крищенко розповів про освистаного в Києві Кобзона, жорсткість Ротару, про один "гріх" Дворського та співаків-запроданців
-
Стали відомі всі фіналісти Нацвідбору Євробачення-2025 та назви їхніх пісень. Повний список