В художньому музеї презентували унікальну виставку гуцульських ліжників (ФОТО)
НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ /
Нагадаємо, Учбово-методичний центр культури Буковини виграв грантовий проект від Українського культурного фонду «Відродження буковинського ліжникарства». Три науково-дослідницькі експедиції високогірними селами та хуторами Путильського району і Майстерня буковинського ліжникарства, котра діяла з 21 жовтня у Яворові Косівського району, дали свої результати: на основі встановлених автентичних зразків три майстрині-менторки з Яворова і три майстрині-учениці з Путильщини виготовили буковинські ліжники.
“Ми з вами добре знаємо, що гуцул без ліжника не живе. На ньому родиться, з ним жениться, і ліжником йому віко накривають востаннє. Честь і хвала нашим людям, котрі зберегли цю унікальну традицію – виготовлення ліжників. Наше з вами завдання – відродити ліжникарство там, де воно забувається, і повернути його на належне йому почесне місце в обрядовості”, – зазначив директор Учбово-методичного центру культури Буковини, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк.
Історична коротка довідка: У другій половині ХХ століття з’являються коверцові ліжники (фактично – килими) та вуставкові (такі, що візерунки перебрали від вуставок – частин вишитої сорочки). В цей же період ліжник починають чесати і він перетворюється на мистецький виріб. На 70-ті роки ХХ століття припадає пік популярності цього виробу, він активно входить і в міський побут, ліжникарки отримують замовлення практично з усього світу. Аби гармонійніше влитися в інтер’єр, ліжник знову повертається до лаконічних орнаментів, при цьому зберігає усю естетику автентики.
Якщо говорити про специфіку саме буковинського ліжника, то він різниться передусім колористикою: кольорова гама яскрава, із переважанням фіолетового, жовтого, жовтогарячого кольорів. Мало застосовується сірий колір (на відміну від яворівського ліжника, Франківщина). Буковинські автентичні ліжники також майже не мали монохромної гами.
У найближчій перспективі проекту – вихід книги та фільму, які будуть присвячені ліжникарству.
30 листопада в Учбово-методичному центрі культури Буковини підбиватимуть підсумки проекту "Відродження буковинського ліжникарства", який здійснюється за підтримки Українського культурного фонду (Український культурний фонд). Початок заходу - о 12.00.
До уваги відвідувачів представлять:
* книгу І.І. Олещук (Стеф'юк) та М.М.Шкрібляка "Гуцульський ліжник: дискурс через віки: науково-експедиційні нариси". У ній висвітлено основні етапи розвитку ліжникарства в Україні, стисло охарактеризовано риси яворівського, рахівського та путильського автентичного ліжника та технологічні етапи його виготовлення. Висвітлено присутність ліжника в основних обрядах календарного та родинного циклу та його сакральну семантику, роль гуцульського ліжника в сучасному інтер'єрі. Частково досліджено сучасні дизайнерські інтерпретації ліжникової тканини. Оскільки головною метою проекту є відродження і дослідження саме буковинського ліжникарства, то у книзі окремо охарактеризовано фабричний розвиток буковинського ліжника (діяльність Путильської міжколгоспної фабрики з переробки вовни, пізніше - СВК "Гуцульські візерунки"). Книга містить історичні архівні світлини, а також авторські експедиційні фотоархіви, здійснені командою безпосередньо під час реалізації проекту "Відродження буковинського ліжникарства". Частина із віднайдених зразків традиційних орнаментів відтворено учасницями майстерні буковинського ліжникарства, котра діяла у с.Яворів Косівського району.
* Матеріали науково-практичної конференції "Українське ліжникарство: історія, проблеми, перспективи".
* Набір листівок та тематичний календар "Гуцульський ліжник", де представлені як автентичні вироби, так і сучасні інтерпретації ліжникової традиції.
* Презентація документального фільму від Mamay Media "Гуцульський ліжник", котрий представить ліжникарську традицію в іменах і фактах.
Фото Степана Карачка, Фейсбук
-
У Музеї просто неба у Чернівцях відбулося красиве етнографічне свято «Буковинське Пущення»
-
Святвечір 2024: як святкувати, прикмети, молитва, традиції та заборони
-
Медовий спас 2024: Сьогодні святкуємо Маковія. Традиції, прикмети та заборони
-
У Музеї просто неба у Чернівцях відбувся мистецький благодійний захід «А соняшник квітне!..» на знак вдячності тим, хто тримає небо над Україною
-
Буковинську тайстру (торбинку) внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України
-
Свято з присмаком війни. Чернівецький машзавод як і українська вишиванка – завжди відродяться на заздрість всім ворогам!