«Сучасні реалії не мотивують молодь повертатися до народних традицій» - буковинська писанкарка Галина Подільчук
У селі Мамаївці Чернівецького району, відбувся майстер-клас для учнів НВК з розпису писанок, під керівництвом знаної майстрині, вчительки місцевої школи Галини Подільчук.
Галина Подільчук відома у цій місцевості писанкарка. Вже більше 40 років займається цією справою та охоче ділиться своїми знаннями та вміннями із усіма бажаючими. Вдало використовує техніку, яка притаманна Мамаївцям та, загалом, Буковинському краю. Під час майстер-класу вихованці мали змогу навчитися писати писанки та напередодні свята прикрасити свій пасхальний кошик традиційною мальованкою.


«Ми зараз пишемо технікою, яка найбільш притаманна цій місцевості – це Мальованка. Головна особливість цієї техніки – це те, щоб яйце було тепле коли пишеш та холодне коли малюєш фарбою. Також особливість нашого регіону - це писанки червоних, бордових та оранжевих кольорів, рідше зелених та сильно яскравих,» - розповідає пані Галина.
Також додає, що орнамент писанки дещо своєрідний. На Буковині при писанні використовують поєднання геометричних та рослинних символів.


«У нас таке поєднання: майже на кожному яйці є роздільні лінії між якими зображають колосок чи квіточку. До прикладу, на Львівщині часто пишуть тваринні орнаменти. Особливість у тому, що конкретний геометричний символ на писанці характеризує конкретну тварину,» - розповідає кореспондентці БукІнфо Галина Подільчук.
Хоча і на майстер-клас прийшло не багато вихованців, проте вони старанно виконували поставлене завдання та розповідали притчі, цікаві історії про писанки.



«Метод малювати яйця прийшов до нас із Греції разом із Християнством. За переказами після Ісусового Вознесіння Марія Магдалина вирушила в Рим проповідувати Христове вчення. Побачивши імператора Тиберія із словами «Христос Воскрес!», подала йому червоне яйце. Перші християни почали наслідувати її приклад,» - розповідає легенду учениця Анастасія Фівчук.
Після того, як учасники майстер-класу намалювали перші начерки канцелярською тушшю, Галина Подільчук роздала всім спеціальні фарби, які, як вона зізнається, дісталися їй ще від бабусі.





«Ми будемо використовувати давні фарби для малювання Черчик. Ці фарби на лаку. Спочатку їх треба розварювати у воді, а потім вже фарбувати яйце. Але його багато не залишилося, проте – ця фарба добре фарбує, довго зберігає кольори на писанці. Сучасні фарби не такі, вони швидко вигорають,» - каже писанкарка.
У процесі активної роботи Галина Подільчук розповідає, що молоде покоління не зацікавлене у писанні писанок. Проте є і ті, хто хоче спробувати навчитися, відновити традиції але їх дуже мало.





«Сучасні реалії не мотивують молодих людей звернутися до традицій, бо молодь зацікавлена у простішому варіанті готування писанки через нестачу часу. Традиції відмирають і це сумно. Звісно, легше купити, бо в середньому намалювати писанку – це півтори, дві години часу. Можливо, якщо б це робилося вдома до прикладу, бабуся б сіла і сказала, що ми ідем писати писанки, то напевно і молодь була б зацікавлена у цьому,» - каже Галина Подільчук.
Як зазначила писанкарка: щоб зробити справжню традиційну воскову писанку, треба зварити фарбу для розпису. Зазвичай це складна і довга процедура. Часто для цього використовують вільхові бруньки, цибулеве лушпиння та м'яту, бо вони дають гарні кольори. Та коли ви напишете її власноруч, тоді ваша писанка стане справжнім оберегом, який, із переказів давніх легенд, приноситиме удачу, щастя та любов у вашу оселю.
Даяна ГРУБЕР, студентка ЧНУ ім.Ю.Федьковича
Фото авторки
-
У Музеї просто неба у Чернівцях відбулося красиве етнографічне свято «Буковинське Пущення»
-
Святвечір 2024: як святкувати, прикмети, молитва, традиції та заборони
-
Медовий спас 2024: Сьогодні святкуємо Маковія. Традиції, прикмети та заборони
-
У Музеї просто неба у Чернівцях відбувся мистецький благодійний захід «А соняшник квітне!..» на знак вдячності тим, хто тримає небо над Україною
-
Буковинську тайстру (торбинку) внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України
-
Свято з присмаком війни. Чернівецький машзавод як і українська вишиванка – завжди відродяться на заздрість всім ворогам!