Народні традиції

Колоритний фестиваль «Я – гуцул» відбудеться цими вихідними, 28 та 29 серпня, у селі Самакова Конятинської територіальної громади. Головна мета заходу – показати гостям побут горян, як вони живуть, бережуть традиції, шанують релігійні свята, плекають давні співанки. Фестиваль працюватиме у трьох напрямках – туристичному, спортивному та мистецькому.

Йдеться про ІІІ Світовий Конгрес Українських Молодіжних Організацій (СКУМО) та Х Форум української молоді діаспори «Чернівці 2021» (ФУМД). Ці заходи об’єднають авторитетних спікерів та молодь української діаспори з 12 країн світу. У міжнародному Форумі української молоді діаспори візьмуть участь лідери українських молодіжних організацій діаспори, керівники діаспорних організацій, представники дипломатичних місій і виконавчої влади України, народні депутати, відомі культурні та громадські діячі.

Чернівецька область приймає «Буковинські зустрічі» (Bukowińskie Spotkania). У нинішньому році на фест приїхало 25 колективів з України, Польщі та Румунії, а це майже 200 учасників. Половина з них — іноземці з буковинським корінням. Цьогоріч виступали чотири іноземні колективи. Вони презентували народні пісні й танці своїх країн. Також вони виконували українські народні пісні. Минулоріч фестиваль проходив в онлайн-форматі. Захід вчора урочисто відкрили на сходах Ратуші. Перший фестивальний день завершився видовищно-театралізованим дійством «Люблю тебе Буковино, люблю твої люде…», який тривав до 22:00 у Літньому Театрі Чернівців.

14 серпня православні християни святкують Медовий спас або Маковія. Медовий Спас - перший з трьох існуючих. Далі йдуть Яблучний і Горіховий. Православні 14 серпня, вшановують пам'ять відразу трьох відомих святинь: Животворящого Хреста Господнього, Образа Спасителя і Ікони Володимирської Божої Матері. У день Маковія починається Успенський піст, який завершиться рівно через два тижні, 28 серпня, якраз на свято Успіння Пресвятої Богородиці.

У обласному музеї народної архітектури та побуту в Чернівцях встановлюють дві давні хати – «Підгір’я Буковини» та «Гуцульщина». Так відтворюють традиції побудови хат гуцулів Буковини. Деталі дерев'яних помешкань привезли з колишніх Сторожинецького та Вижницького районів. Наразі облаштовують покрівлю технікою «дранка» – встеляють дах дерев’яними дощечками, пише Суспільне.

Відомий на увесь світ колекціонер Іван Назарович Снігур помер 8 жовтня 2016 року. Він не встиг дати лад усьому тому добру, яке збирав ціле життя. Швидше за все, йому активно перешкоджали упорядкувати все добро та відкрити музей старожитностей. Про це пише у "Часі" шеф-редактор видання, Заслужений журналіст України Петро КОБЕВКО. Публікуємо продовження його розповіді про народного майстра…

Місцем проведення “Обнова-фесту” цього року стане Центральний корпус ЧНУ імені Юрія Федьковича, який вперше прийматиме мистецький open-air фестиваль. Як зазначають організатори, основною темою “Обнова-фесту” буде 30-та річниця Незалежності України. Саме про це говоритимуть, співатимуть знані артисти, науковці, літератори, лідери думок разом із усіма учасниками події.

Цьогоріч День вишиванки став особливим як для чернівчан, так і для українців у всьому світі. По-перше, святу виповнилося уже 15 років, тож і до святкування ювілею організатори підійшли особливо. Присвятили цей день не тільки вишиванці, але й вуличній етномузиці та збереженню екології. Протягом усього дня на вулицях міста грали різні музики, прогулювалися містяни в улюблених вишиванках та робили фото на згадку. На свято до Чернівців приїхали й музиканти з Києва та Полтавщини. Для чернівчан зіграли бандурист, кобзар, сопілкар та лірник. Також вразили своїми талантами буковинські митці.

Біля Чернівецької міської ради відбулося урочисте відкриття 15-го Дня вишиванки. Для містян традиційні мелодії зіграв оркестр «Буковина» Центрального палацу культури. Як повідомляє кореспондентка БукІнфо, присутніх привітали організатори заходу та представники влади. Ювілейний рік Всесвітнього дня вишиванки присвятили українській народній музиці, привернули увагу до проблем вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком.

20 травня 2021 року - Земля наших предків для наших нащадків. Ювілейний рік Всесвітнього дня вишиванки присвячується українській народній музиці та проблемам вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком. Як пов’язані культурна спадщина та екологія? Насправді взаємопроникливо. Коли певна територія стає непридатною для життя, з
часом зникає і вся місцева культура, яка століттями створювалася предками.

У Чернівецькому обласному музею архітектури та побуту пройшла вечірня театралізована екскурсія. Захід приурочили до міжнародного Дня музеїв. Крім працівників музею, до театралізованої постановки залучили акторів. Гості свята побували у гостях у мольфара, який розповів мудрі поради і заохотив всіх творити більше добра й не плодити чуток. Також на відвідувачів чекав працьовитий мельник, норовливі сусідки та запальні танці циган. Відвідувачі послухали історії з життя села, занурилися у суперечки сусідів й навіть почастувалися у місцевій корчмі.

Вишиванка для українців — не просто одяг, а символ національної єдності. У давнину вишиванки передавались із покоління у покоління. Так українці берегли пам’ять про традиції та історію народу. Проект «Любов’ю квітнуть вишиванки, омиті росами війни» об’єднав 18 матерів та вдів українських військових, що загинули на сході країни в хоні АТО та ООС.

Цього року День вишиванки відбуватиметься у форматі Дня вуличної етномузики. На величезній кількості локацій (площі, парки, пішохідні вулиці) гратимуть традиційні музики (кобзарі, лірники, сопілкарі, трембітарі, дримбарі, цимбалісти тощо). Пропонуємо партнерським організаціям долучатись до саме такого формату святкувань, уникаючи великих концертів та фестивалів.
Святкуймо 15-ліття Всесвітнього дня вишиванки гучно та дзвінко!

Вербна неділя – свято, яке цьогоріч припало на 25 квітня. Тиждень до Великодня, що називають Страсним, розпочинається саме цим святковим днем. У Вербну неділю існують свої цікаві звичаї та обряди, які походять із давнини. У багатьох країнах світу Вербну неділю називають Пальмовою. Гілками цієї рослини встеляли дорогу та вітали Ісуса Христа під час в’їзду в Єрусалим. Пальма є символом чистоти і непогрішності. Проте, на слов'янських територіях пальми не ростуть, а весна настає з цвітіння верб. Тому й пальмові гілки люди замінили вербовими.