"Російський вплив на Буковині влаштовує Румунію" - чернівецький релігієзнавець Олександр Бродецький

На румунському ресурсі "Stiri pe surse" вийшов ексклюзивний матеріал, який містить виклад позиції Румунської православної церкви щодо релігійної ситуації в Україні

Відповідну інформацію оприлюднив релігієзнавець Олександр Бродецький. Він також додав переклад тексту заяви повністю, пише Еспресо.

Декілька днів тому посол України в Бухаресті Ігор Прокопчук наголосив на особливій важливості питання повного визнання Православної церкви України Румунською православною церквою. Він зазначив, що це "зміцнило б відносини та довіру між народами наших країн".

Однак РумПЦ, ексклюзивно для STIRIPESURSE.RO, пояснила, чому вважає це питання вкрай складним. Румунський патріархат вважає ставлення української держави до румунських вірян в Україні ворожим, нібито через недотримання їхніх прав щодо сповідування віри. Також румуни переконують, що ставлення румунської держави до українських парафіян у Румунії "цілком протилежне".

Румунська Православна Церква про УПЦ МП

"Щодо церковної ситуації в Україні позиція Румунської Православної церкви залишається тією, що була сформульована Священним синодом на його робочому засіданні 21 лютого 2019 р., а саме: "Протягом майже 30 років проблема розколу в Україні не була розв'язана, і не було звернення до загальноправославного посередництва, як це було зроблено у випадку розколу в Болгарії", – йдеться в матеріалі.

Висловлюючи негативне ставлення до автокефальної Православної церкви України, румунські православні визнають тісний і постійний зв'язок УПЦ МП із Росією, кваліфікуючи організацію, яку очолює Онуфрій Березовський саме як Московський патріархат, а його вірян називає "росіянами".

"Отже, проблема церковної єдності в Україні наразі не розв'язана повністю, зокрема, тому, що тут наявна значна кількість етнічного російського населення, яке підтримує прямий зв'язок з Московським Патріархатом. Щодо цієї напруженої церковної ситуації в Україні, Священний Синод Румунської православної церкви підтверджує точку зору, висловлену раніше на своїх засіданнях 24 травня 2018 р. та 25 жовтня 2018 р. Тоді було рекомендовано, щоб Вселенський Патріархат та Московський Патріархат шляхом діалогу знайшли рішення згаданої церковної розбіжності", – зазначено у тексті.

Позиція РумПЦ щодо румунських вірян в Україні:

Щодо власне румунських парафій, то в Україні існує 127 румунських православних громад, які перебувають під юрисдикцією УПЦ МП. Про їхні інтереси РумПЦ обіцяє поговорити на найближчому засіданні Священного Синоду церкви.

"Необхідна реальна консультація з цими православними румунами, які стурбовані збереженням своєї етнічної та мовної ідентичності. У цьому сенсі, необхідно отримати письмові гарантії від церковних та державних органів України про те, що етнічна та мовна ідентичність румунів буде поважатися, а також що ці православні румуни матимуть можливість організуватися в Румунський вравославний Вікаріат та підтримувати духовні зв'язки з Румунським Патріархатом, щоб отримувати підтримку через надсилання богослужбових та богословських книг їхньою рідною мовою, тобто румунською", – кажуть у РумПЦ.

Там говорять, що румунські парафії нібито "зі страхом", відкидають можливий перехід під юрисдикцію ПЦУ, попри канонічність церкви на території України.

"Обіцянки української влади гарантувати проведення служб румунською мовою видаються непереконливими, особливо в контексті, коли ті самі органи влади пишаються проведенням першого богослужіння українською мовою в церкві в Чернівцях, на фасаді якої румунською мовою кириличними буквами написано: "Один у трьох іпостасях – Бог", – кажуть у РумПЦ.

"Російський вплив на Буковині влаштовує Румунію"

Олександр Бродецький нагадав, що Православна Церква України ще кілька років створила у своїй структурі Румунський вікаріат, у межах якого гарантуватиме етнічним румунам задоволення всіх мовних та національно-культурних особливостей.

"Румунська Православна Церква чітко додержується свого інтересу і вкотре дає зрозуміти Україні: вона перебуває в тісній комунікації із етнічними румунськими священниками в Чернівецькій області України, моніторить їхні настрої, і матиме лише негативне налаштування щодо можливості визнання Православної Церкви України, якщо не буде позитивного рішення української держави стосовно реєстрації в Україні релігійного об'єднання ("адміністрації") саме Румунської Церкви, куди б поступово увійшли всі парафії, на яких більшість вірян - етнічні румуни", – зазначив релігієзнавець.

Він також зауважує, що Румунська Церква прямо апелює до історичних імперських практик, коли за австро-угорського і відтак за власне румунського панування на теренах Північної Буковини переважний пріоритет надавався заохоченню владою саме румунської, а не української мовно-культурної ідентичності православних громад.

"Недаремно в заяві Румунської православної церкви, опублікованій 30 червня 2025 р. ресурс "Stiri pe surse", звучить акцентована вказівка на румуномовний напис на фасаді центрального чернівецького собору – Сходження Святого Духа. Щодо так званої "Української" Православної церкви Румунська церква і нині цілком свідома та прямо це зазначає: то частина Московського патріархату, Російської Православної Церкви, ніякі "феофанії" в її очах нічого сутнісно не змінили. І це правда: не змінили.

Але, на жаль, Румунську Православну Церкву більше влаштовує, аби – в разі нереєстрації українською державою її єпархії на теренах України – етнічні румунські парафії і далі перебували б у юрисдикції Церкви Московського Патріархату, ніж автокефальної Православної Церкви України…", – підсумував науковець.