Стало відомо, навіщо ворог атакує газову інфраструктуру України

Росія цілеспрямовано руйнує газову інфраструктуру, щоб ускладнити наступну зиму і зробити транзит свого газу темою мирних перемовин. Що робити за умови постійного дефіциту спроможностей ППО?

Чому енергетичний терор посилився, коли опалювальний сезон майже завершено, пише NV Бізнес.

За інформацією Міненерго, з жовтня 2022-го до березня 2025 року Росія завдала понад 1000 ударів по енергетичній інфраструктурі України. У 2024 році втрачено 9 ГВт генерації, а в 2025-му видобуток газу скоротився на 40%, повідомляли джерела NV Бізнес. Із початку війни «Нафтогаз» зазнав 17 комбінованих атак, а «ДТЕК» зафіксував шість пошкоджених енергооб'єктів за останні три тижні станом на 7 березня. Наймасштабніший удар до цього відбувся 28 листопада 2024 року (188 цілей).

Міністр енергетики Герман Галущенко зазначив, що Росія масовано обстрілює енергетичну та газову інфраструктуру, щоб позбавити українців світла й тепла. За його словами, рятувальники й енергетики стабілізують ситуацію там, де можливо, адже ворог хоче завдати болю звичайним людям.

Андрій Коболєв, ексголова Нафтогазу, вважає, що Росія обстрілює газову інфраструктуру, попри відсутність ризику газового блекауту з метою тиску. Мета — включити тему транзиту російського газу у мирні перемовини, які просувають США, і відновити вплив у ЄС. Можливо, навіть спробувати реанімувати Північні потоки. Це, за версією Коболєва, був би найгірший сценарій для України.

«Я бачу чітку стратегію зниження нашого видобутку газу», — прокоментував NV експерт Олександр Харченко.

Співрозмовник NV Бізнес в управлінні однієї з державних енергокомпаній припустив, що удари по газовій інфраструктурі «є прицільними й сконцентрованими». Він вважає, що Росія може прагнути покращити свої позиції на переговорах, розпорошити ресурси України на відновлення чи ускладнити наступну зиму.

Геннадій Рябцев, навпаки, бачить у цих атаках хаос і відсутність стратегії: «Б'ють, а потім забувають». Він вказує на різноманітність цілей — від трансформаторів до газових сховищ і підстанцій. Рябцев оптимістичний щодо видобутку газу: ворог може лише тимчасово його пошкодити, а не знищити. Він не вірить у 40% втрат, називаючи їх завищеними: «Кілька ударів цього не зроблять».

Реальні втрати, за його словами, менші, адже система складається з десятків станцій очистки та сотень дрібних майданчиків розміром із тенісний корт. Газ іде з-під землі через трубу з вентилем до вимірювальної будки, а потім до установок підготовки газу (УКПГ) і магістральних газогонів. Їх складно вразити через компактність.

«Якби була мета їх захистити, то це реально», — додає експерт.