Історія

Колись великі землі на Далекому Сході Росії називалися Новою Україною, Зеленою Україною, Далекосхідною Україною або найчастіше Зеленим Клином. Тут жили латиші, естонці, білоруси, корейці, китайці, японці, нечисленні корінні народи та росіяни. Але найчисленнішим етносом у Зеленому Клині наприкінці XIX – на початку XX століття були українці. За тисячі кілометрів від берегів Дніпра вони відчували зв'язок із Україною. Під час розпаду Російської імперії 1918 року жителі Зеленого Клина вимагатимуть широку національну автономію і навіть обговорюватимуть ідею про приєднання до незалежної Української Народної Республіки як колонію.

Добуті й проаналізовані автором Миколою Тимошиком архівні матеріали, які увійшли до його нової книги “Змосковлення Буковини”, дають можливість зробити своєрідний анатомічний зріз випробуваних не раз московськими пропагандистами в 20-30-х роках на окупованій більшовиками Україні форм і методів масово-політичної роботи радянської пропаганди із зомбування свідомості широких верств західноукраїнського населенням із залученням до цього сили й авторитету друкованого слова.

Речниця УСБУ в Чернівецькій області Леся Федоренко повідомила про реабілітацію відомого буковинського громадсько-політичного діяча, журналіста та видавця Лева Когута. У своєму посту на Фейсбук-сторінці розповіла неймовірну історію, яка в результаті переросла у відновлення історичної справедливості. Далі - пряма мова Лесі Федоренко.

Революційні події у Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати своє право на самовизначення. 1 листопада 1918 року у Львові відбувся листопадовий чин, після чого відбулося проголошення ЗУНР. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською.

Колись у Чернівцях було багато льодових майданчиків. Взимку містяни також каталися на лижах із гори Цецино, грали в хокей, ходили на костюмовані бали-маскаради, пише molbuk.ua Катання на ковзанці було популярною розвагою для чернівчан. На листівці 1899 року зображені усміхнені, щасливі обличчя ковзанярів на Елізабет-пляц (нинішня Театральна площа). Тут знаходився один із найбільших льодових майданчиків. Він діяв і в румунський період. На ковзанці були буфет із різними наїдками та гардероб для спортсменів.

Постійний автор нашого сайту професор Микола Тимошик щойно завершив дворічну працю над своєю двотомною буковиніаною «ЗМОСКОВЛЕННЯ БУКОВИНИ». Перша книга, що має підзаголовок «Ментальність. Культура. Література», вже на виході з видавництва «Букрек». Сім ексклюзивних подач із цього тому автор довірив оприлюднити нашій редакції. Публікації ці мали широкий розголос серед читачів, підігріваючи інтерес до книжкової новинки. Рік тому ми також подали розлоге інтерв’ю нашої кореспондентки Марини Корпан про суть творчого задуму та змістові особливості двокнижжя. Інтерв’ю це, до речі, вміщене як Післяслово до першого тому.

Обласне Товариство політв’язнів та репресованих відзначило 30-ту річницю своєї діяльності на теренах краю. Із цієї нагоди у Чернівцях відбулися урочисті збори за участю представників товариства, крайової та міської влади, депутатів, діячів культури та освіти, духовенства, студентської молоді та громадськості. Голова громадської організації «Чернівецьке обласне товариство політв’язнів та репресованих» Галина Бойко за високий патріотизм, небайдужість, самовіддане і жертовне керівництво організацією, увіковічення пам’яті загиблих Героїв сучасності удостоїлася Почесної відзнаки обласної ради «За заслуги перед Буковиною».

Генерал Габріель фон Сплені, який був головою військової адміністрації на Буковині протягом 1774-1778 років, писав: "У високих горах так холодно і так довго тримаються морози, що там майже неможливе землеробство. Навіть овес часто не може визріти… Морози тут суворіші й триваліші, ніж в Угорщині та Австрії"…. Molbuk.ua публікує згадки дослідника історії Чернівців Раймунда Фрідріха Кайндля, який описує дуже сурову зиму на Буковині у 1829-1830 роках.

1919 року Володимир Винниченко написав драму «Між двох сил». За сюжетом у велике провінційне українське місто на початку 1918 року прийшли московські большевики. Атмосферу російського шовінізму важко переживає Панас Антонович, чоловік сестри місцевої большевички Софії. Вона звертається до нього: «Дійсно, ви од страху, видно, зовсім збожеволіли». У відповідь Панас Антонович зумисне російською мовою обурюється діями нової влади: «Как не збожеволеть, мадам, как не збожеволеть? Ведь вы только взгляните туда за окно: горы трупов этих проклятых украинцев. Горы, мадам, понимаете ли вы это? Мальчики, дети, старики. К стенке – и готово. По усам узнают контрреволюцию. Малороссийские усы – и к стенке. И как же не благоговеть перед вами, как не... божеволеть? А? Ведь это же ясно, что социализм пришел, и не какой-нибудь там гнилой, европейский, а большевистский, российский, самый настоящий».

Пам'ятник «Борцям за волю України», присвячений воїнам Української повстанської армії, відкрили у селі Дихтинець Путильської громади. Автором монументу є скульптор Володимир Шолудько, повідомляє Чернівецька обласна рада. На урочисте відкриття завітали керівники та представники місцевої влади, Чернівецького обласного товариства політв'язнів та репресованих та жителі громади.

Колекція "скіфського золота", що була представлена на виставці "Крим: золото й таємниці Чорного моря" в Нідерландах, повернулася до України. Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Міністерства культури.

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди.

У презентованому історико-краєзнавчому дослідженні викладача Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну, краєзнавця Миколи Семенюка розповідається про діяльність «Українського громадського комітету рятунку України» в Чернівцях під час трагедії Голодомору 1932–1933 років – геноциду українського народу.